Візьмемо на себе сміливість зробити це за Лео - за минулі з часів «Титаніка» роки він став для нас практично рідною. Фільми з участю Леонардо Дікапріо - тема нашої статті сьогодні.
Хлопчик: ангели і демони
Діти, що прийшли в кіно прямо зі шкільної лави, вкрай рідко виростають - принаймні, в очах глядача. У ДіКапріо ситуація ускладнюється ще й тим, що він, загалом-то, нічого більше в житті не вміє, крім як зображувати сторонніх людей перед камерою. Це інші, більш свідомі юні зірочки, начебто Наталі Портман, неодмінно рвуться отримувати «нормальне» освіту і захищати бакалаврські та магістерські. У Лео за плечима немає навіть театральної школи чи «кулеметних курсів» акторської майстерності. Дитсадівського драмгуртка - і того немає! Леонардо ДіКапріо - актор-самоучка, не закінчив навіть коледж. Яким би неймовірним це не здавалося.
Все було приблизно так. Батьки Лео - американець італійського походження Джордж ДіКапріо, андеграундний художник-коміксіст, і емігрантка з Німеччини Ірмелін Інденбіркен, судова секретарка, - розлучилися, коли хлопчикові не було й двох років, але батько зберіг рівні стосунки з колишньою сім'єю навіть після того, як благополучно обзавівся новою. Одного разу за обідом Джордж похвалився успіхами старшого сина своєї нової дружини: «А Адам заробив 50 тисяч баксів за зйомку в рекламному ролику!» - «Скільки-скільки?!» - П'ятирічний Лео ледь не вдавився картопляним пюре: такі гроші йому здавалися чимось абсолютно позамежних. На сьогоднішній день фільмів за участю Леонардо Дікапріо існує велика кількість.
Зрозуміло, робити це своєю професією він не збирався. У дитинстві мріяв стати ДіКапріо океанологом і вивчати дельфінів - згодом він сублімувати дитячу мрію в активну природоохоронну діяльність, очоливши список «зелених» зірок Голлівуду.
Тут варто зробити пару уточнень, щоб пояснити, чому Лео досить легко потрапив в обойму рекламного та телевізійного бізнесу. По-перше, він народився і виріс в Лос-Анджелесі, в районі Лос-Феліс, який називають «голлівудським гетто». Тут, не в самому благополучному за рівнем злочинності місці, осідали актори-невдахи та інші невизнані генії, полеглі жертвами жорстокого світу. Саме повітря Лос-Феліс складався з чужих перемог і поразок, а мірилом заможності людини вважалася тільки медійна успішність. Живучи в такій атмосфері з раннього дитинства, не можна не надрукувати собі в підкірку величезну амбітність, яка стає потужним двигуном на шляху до справжнього успіху. Крім того, у багатьох тутешніх невдах ще збереглися колишні зв'язки - завдяки їм Джордж легко знайшов для синочка агента. І, по-друге, малюк, завдяки суміші італійської, ірландської, німецької та російської кровей, вийшов сущим янголятком з «Сікстинської Мадонни» Рафаеля: круглолицим, блакитнооким і золотоволосих. За кучері до плечей, які так подобалися мамі та бабусі Лео (або Ді, як його називала мама в дитинстві), молодшого ДіКапріо на вулиці дражнили «дівчиськом» і «локшиною» - зате телевізійники таких діточок просто обожнювали.
А Джорджу ДіКапріо порадили показати свого «невихованого» дитини психіатра. До честі Лео, він швидко взяв себе в руки і навчився поводитися на прослуховуваннях: «Я просто перестав догоджати, кому б то не було, крім себе. Став думати про свого героя, а не про результат кастингу. Коли тепер мене питають діти, як стати актором, я відповідаю: «Вивчайте свої слова, працюйте над роллю, не кидайте почате». Але насправді потрібно сказати інше: «Головне - не хвилюйтеся про те, що про вас думають оточуючі».
Цілеспрямованість та наполегливість, укупі з бажанням постійно вчитися новому, зробили свою справу: вже в 15 років ДіКапріо постійно миготів на американських телеекранах (власне, саме тому, закінчивши школу, Лео так і не став вступати до коледжу - вважав, що це йому немає чого). Його спеціалізацією стали ролі важких підлітків - потрібне для цього амплуа диявольське чарівність в нього було сповна. Назви проектів, в яких він був задіяний, нашому глядачеві нічого не скажуть, крім одного: «Санта-Барбара». Вже після «Титаніка», на самому піку «леоманіі», у нас показали епізод цього нескінченного телесеріалу, в якому Лео зіграв юного Мейсона Кепвеллів. Цікаво, директор по кастингу взагалі взяв до уваги, що доросла Мейсон (Лейн Девіс) - кароокий брюнет, а не блакитноокий блондин?
Ангельська зовнішність ДіКапріо тільки одного разу ледь не послужила йому погану службу: Лаосі Хал-стрем, режисер фільму «Що гризе Гілберта Грей-па?», визнав, що для ролі підлітка-дауна, молодшого брата героя Джонні Деппа, 18-річний актор надто смазлів. Але проби переконали його в протилежному. Ролі розумово відсталих традиційно вважаються одним з найбільш серйозних іспитів з акторської майстерності, і його Лео витримав з блиском, отримавши свою першу номінацію на «Оскар». Дитинство закінчилося. Леонардо ДіКапріо виявився у вищій лізі, де йому належало випробування цієї славою.
Юнак: між Рембо і Ромео
Підводячи підсумки бойового дитинства, можна сказати, що воно видалося у Лео цілком щасливим. Загалом, він теж так вважає: коли на місці будинку, де він провів свої ранні роки, побудували публічну бібліотеку, ДіКапріо подарував їй комп'ютерний клас. Але що за голлівудський дитина без дрібних і великих дитячих травм? Таких у Лео вдалося виявити цілу одну: «Коли мені було років п'ять, я побачив з балкона мого приятеля, як в сусідньому будинку два гоміка займаються сексом. Довго не міг думати ні про що інше постійно спливала ця мерзенна картинка ». Цікаво, спливала вона у нього під час зйомок фільмів за участю Леонардо Дікпріо «Повне затемнення», присвяченого любовним відносинам французьких поетів Поля Верлена і Артюра Рембо? Девід Тьюліс, який грав Верлена, радив партнеру (як би двозначно звучить це слово) не перейматися занадто глибоко - зрештою, це всього лише робота. Цілуючись з Девідом, Лео уявляв собі на його місці когось із своїх подружок, і подумки проклинав своє безглузде хлоп'яче самолюбство, що змусило його погодитися на цю роль тільки тому, що спочатку Рембо мав грати трагічно загиблий Рівер Фенікс ...
«Повне затемнення» хоча й додало до числа шанувальників ДіКапріо безліч чоловіків горезвісної орієнтації, не відштовхнуло від актора дівчат. Чого-чого, а жіночої уваги у Лео завжди було - греби лопатою. Першу подружку він завів в 13 років, причому сам заробляв їй на морозиво. А досягнувши, як пишуть в юридичних документах, «віку сексуального згоди», наш янголятко, якщо вірити таблоїдам, пустився у всі тяжкі. Коли нещодавно актор раптом зізнався, що, виявляється, завжди відчував себе ніяково з красивими дівчатами («Я нерішучий - це слабка сторона мого характеру»), він, мабуть, здорово здивував цих самих дівчат ...
Тут потрібно зробити ще один відступ, щоб ви не дуже-то помилялися щодо Лео. Справа в тому, що він аж ніяк не інтелектуал. Він не читає розумних книжок, не дивиться складного артхаусного кіно і не декламує своїм пасія сонети Петрарки в оригіналі. Романтично налаштована мама назвала його на честь Леонардо да Вінчі, перед картиною якого вона вперше відчула поштовх майбутньої дитини в своєму животі.
Говорячи про особисте життя Леонардо ДіКапріо, ми ступаємо на хиткий грунт таблоїдних недостовірних пліток і дутих скандалів. Все тому, що він сам ніколи не відповідає на інтимні питання в інтерв'ю і не коментує «сенсації», пов'язані з його ім'ям. Доводиться вибудовувати картину за непрямими доказами - тому кожна поява Лео на людях з новою панянкою змушує журналістів домальовувати на його фюзеляжі чергову зірочку, хоча сам актор, ясна річ, ніколи не просив їх цим займатися.
У донжуанський список ДіКапріо стараннями преси потрапили Джульєтт Льюїс і Шерон Стоун, Лів Тайлер і Хіларі Суонк, Єва Герцигова і Хелена Крістенсен, Кейт Мосс і Демі Мур, Кірстен Данст і Джесіка Бив, навіть Брітні Спірс і Періс Хілтон! Не кажучи вже про його партнерок по знімальному майданчику: Клер Дейнс («Ромео + Джульєтта»), Віржіні Ледуайен («Пляж»), Кейт Вінслет («Титанік», «Дорога змін »)... З приводу Вінслет, втім, існує й інша версія: мовляв, вони з Лео стали кращими друзями тільки тому, що вона відшила його. Щось мені здається, що не в його «скорпіоністом» характері прощати такі речі - так що дружба між чоловіком і жінкою, схоже, все-таки існує. Тільки Лео дозволено піддражнювати Вінслет, називаючи її «товстухою», а це щось та означає.
Питання про головну жінці в житті Леонардо було вирішено раз і назавжди, коли ДіКапріо сказав, що єдина леді, якій він дарує діаманти, - це його мати. Серце турботливого сина і внука віддано його мамі Ірмелін, та ще улюбленої бабусі, в дівоцтві Олені Смірнової (вона дочка російських емігрантів, сама згодом емігрувала з Німеччини до Америки). На жаль, у серпні минулого року бабуся Лео померла у віці 93 років.
Що до свого успіху у жінок, то до нього наш Ромео навіть на хвилі « леоманіі »ставився філософськи:« Завжди хочеться, щоб тебе пам'ятали завдяки твоїй роботі, а не слави «ласого шматочка місяці». Нова гарненька мордочка знайдеться завжди ». Втомившись від натовпів малолітніх прихильниць, які навіть кінчали з собою від великої любові до актора, і самого образу романтичного героя, ДіКапріо зіграв свою саму самоїронічно роль - скандального зоряного тусовщика-сибарита в «Знаменитості» Вуді Аллена - і пішов на дно на два довгих роки. Початок нового тисячоліття мало показати світу нового Лео - не хлопчика, але чоловіка. Настав час складних ролей і зважених рішень.
Чоловік: по дорозі змін
Ромео помер, хай живе Говард Х'юз! Відтепер амплуа Леонардо ДіКапріо - не порочні герої-коханці, а непрості особистості в нелегких обставинах. Легковажний дауншифтери, тропічний рай, якого раптом обернувся пеклом («Пляж»). Месник, що вступає у війну зі всесильної мафією («Банди Нью-Йорка»). Ексцентричний мільярдер, метання між геніальністю і божевіллям («Авіатор»). Нервовий поліцейський під прикриттям («Відступники»), «Авіатор» і «Кривавий алмаз» принесли ДіКапріо ще дві номінації на «Оскар» - у колишнього дівочого кумира, в останні роки втратив юнацьку ефемерність вигляду, серйозні плани.
Проте , знаючи невигадливі смаки актора, думаю, що йому б більше прийшлася до смаку роль в якій-небудь екранізації коміксу, ніж у черговому байопіку чи політичному трилері . Йому дуже хотілося зіграти Анакіна Скайуокера в другому епізоді «Зоряних війн» - але Лукас вважав за краще побачити в цій ролі привабливого, але не надокучили Хайдена Крістенсена. І тільки зараз, зібравши урожай премій і втрапивши в рейтинг журналу Time «Найвпливовіші люди світу», Лео впритул підійшов до своєї мрії, вписавши у свій щоденник підготовку до зйомок кінокоміксу «Аквамен» і повнометражної версії містичного серіалу «Сутінкова зона» . Втім, у його планах є й цілком серйозна роль молодого Теодора Рузвельта ...
Парне самогубство двох дівчаток, зістрибнула з даху, затиснувши в руках фотографії Леонардо ДіКапріо, стало ще одним підтвердженням того факту, що мистецтво і життя куди ближче один до одного, ніж здається на перший погляд. Лео почав це усвідомлювати, мабуть, ще, коли зіграв малолітнього наркомана у фільмі «Щоденники баскетболіста». В одній зі сцен його герой фантазує, як розстрілює своїх однокласників і вчителів. Через два роки 14-річний Майкл Карні з провінційного містечка Вест-Падук застрелив вісім людей під час шкільної молитви. На суді він говорив, що на нього
У 2007 році, після виходу спродюсований ДіКапріо документального фільму на екологічну тему «11-а година», актор потрапив в сотню найвпливовіших людей світу за версією авторитетного журналу Time. Коментуючи цей факт, Мартін Скорсезе, який зняв ДіКапріо в «Бандах Нью-Йорка», «Авіатор» і «Відступниках», сказав доленосне: «Малюк виріс і став чоловіком».
Останні проекти Леонардо ДіКапріо дійсно змінюють світ - принаймні, змушують його задуматися про важливі речі. Фільм Сема Мендеса «Дорога змін» як не можна, до речі, припав у нелегкі часи економічної кризи і краху «американської мрії». А після фільму «Кривавий алмаз», розповіла про жорстокому світі підпільної торгівлі діамантами, ці здавалися вічними коштовності стали мішенню для журналістських глузувань. Тепер зірки, надягати занадто багато помпезних прикрас, ризикують бути звинуваченими у несмаку і підтримки «діамантовою мафії».
У тому, що стосується особистого життя, «останній плейбой Голлівуду» теж налаштований більш ніж серйозно. Він встановив особистий рекорд по частині тривалості романтичних відносин, чотири роки провстречавшісь з супермоделлю Жизель Бюндхен. Красуня, що носить виразне прізвисько «Тіло», уже подумки приміряла весільну сукню і придумувала, у що наряд на весілля своїх сестер. Проте їх «італійський» роман, з постійними сварками і примирення, в кінці кінців, закінчився нічим. Що тільки не творили закохані - скажімо, одного разу Жизель, розсердившись на коханого, «на зло» йому підстриглася налисо і в такому вигляді поїхала до батьків у Бразилію, оплакувати власну дурість.
Про причини їх остаточного розриву «джерела, близькі до пари», повідомили, що ДіКапріо не дуже-то поспішав з пропозицією руки і серця (та ще, за чутками, фліртував з Сієнною Міллер і Камерон Діаз). У ньому ще живий юнацький страх втратити особисту свободу? Мабуть, краще назвати це самодостатністю: «Я майже постійно потребую близьку людину поруч зі мною. Але одночасно з цим мені завжди достатньо власної компанії - це вміння робить мене по-справжньому сильним ».
ДіКапріо і Бюндхен розлучилися в 2005 році, а через пару років актор несподівано висловився:« Ми з Жизель були щасливі разом. Моногамія - це ключ до хороших відносин ». У світлі цього визнання всі його романтичні ескапади виглядають як пошуки ідеальної жінки, гідної стати супутницею життя демонічного красеня. У липні цього року він розлучився з черговою «офіційної» дівчиною - ізраїльської супермоделлю Бар Рафаелі - і зараз знову у вільному польоті. Скільки-скільки йому років виповнюється - тридцять п'ять?! Як казала мама Джульєтти, «в твої роки давно вже я матір'ю твоєю була».
Здається, ми прийшли до висновку , протилежного тому, з чого почалася стаття : у наш час 35 років для успішної людини - ще не привід підбивати підсумки. До цього віку, сучасний чоловік хіба що встигає остаточно зрозуміти, чого він хоче від життя, і почати неухильно рухатися до досягнення мети. Леонардо ДіКапріо, судячи з усього, зрозумів - а значить, він ще не раз нас здивує. Чи чекає нас у зв'язку з цим нова хвиля «леоманіі»? На цей рахунок наш герой висловився категорично: «Я ніколи більше не досягну такого рівня популярності, та й не хочу цього. Це зовсім не те, чого я хочу домогтися в житті ». І ще: «Рай - це брехлива ідея. З віком розумієш, що щастя - це те, що наздоганяє тебе тільки ненадовго і в найнесподіваніші моменти ».
Категорія: Суспільство | 
Автор: admin